Словарь української мови (1924)/спогадати
| ◀ спогад | Словарь української мови С спогадати |
споганити ▶ |
|
Спогада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Чуб. V. 236. Спогадай, чим був ти спершу. К. ХП. 64. 2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю. Нп.