Словарь української мови (1924)/спогадати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спогадати
Берлін: Українське слово, 1924

Спогада́ти, да́ю, єш, гл. 1) Вспомнить, припомнить. Ой хоць мене родиночка з милим розлучила, спогадай же собі, милий, як я тя любила. Чуб. V. 236. Спогадай, чим був ти спершу. К. ХП. 64. 2) Вообразить, представить себѣ. Як я тебе кохаю, — не спогадаю. Нп.