Словарь української мови (1924)/сповідати
| ◀ сповідання | Словарь української мови С сповідати |
сповідатися ▶ |
|
Сповіда́ти, да́ю, єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.
| ◀ сповідання | Словарь української мови Борис Грінченко С сповідати |
сповідатися ▶ |
|
Словарь української мови — С
сповідати
Борис Грінченко
1924
Сповіда́ти, да́ю, єш, гл. Исповѣдывать: а) — кого́. Піп сповідає вже останнього, б) — що. Той молиться, сповідає гріхи перед братом. Шевч.