Словарь української мови (1924)/сповивальниця
| ◀ сповенитися | Словарь української мови С сповивальниця |
сповивати ▶ |
|
Сповива́льниця, ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ ум.: сповива́льничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намі́тку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки. Грин. III. 548.