Словарь української мови (1924)/сповивальниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповивальниця
Берлін: Українське слово, 1924

Сповива́льниця, ці, ж. Такъ, — преимущ. въ въ формѣ ум.: сповива́льничка. — наз. въ свадебныхъ пѣсняхъ новобрачная во время завязыванія ея головы въ женскій уборъ (намі́тку). Сповивальничка плаче, сповиватися хоче у тканки в коханки, в тонкії серпанки. Грин. III. 548.