Словарь української мови (1924)/сплянтувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплянтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Сплянтува́ти, ту́ю, єш, гл. — ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.