Словарь української мови (1924)/сплямувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплямувати
Берлін: Українське слово, 1924

Сплямува́ти, му́ю, єш, гл. Запятнать. Колій і Палій у дорогих, сплямованих кров'ю жупанах. К. ЦН. 278. Также переносно: запятнать. Г. Барв. 289. Оце ж її збезчещено, сплямовано. К. Бай. 114.