Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплющати
Берлін: Українське слово, 1924

Сплюща́ти, ща́ю, єш и сплю́щувати, щую, єш, сов. в. сплю́щити, щу, щиш, гл. Закрывать, закрыть, сомкнуть (глаза). Ручки зложу, очки сплющу та ще слово скажу: через тебе, моя мила, в чорний гріб заляжу. Чуб. V. 232.