Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сплоха
Берлін: Українське слово, 1924

Спло́ха, нар. 1) Слабо, вяло. 2) Не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. I. 121.