Словарь української мови (1924)/сплав
| ◀ спішок | Словарь української мови С сплав |
сплавати ▶ |
|
Сплав, ву, м. 1) Проливной дождь. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка ніби море шуміє. Федьк. I. 91. 2) Плотъ изъ сплавного лѣса. Камен. у. Черк. у. Черемошом пливуть сплави в далеку чужину. Млак. 91. 3) Родъ женской болѣзни. ЕЗ. V. 64. См. Сплавня.