Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спивати
Берлін: Українське слово, 1924

Спива́ти, ва́ю, єш, сов. в. спи́ти, зіп'ю́, зі́п'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Чуб. I. 131. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. Чуб. V. 429. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Pauli. Спили зелене вино. Чуб. III. 400.