Словарь української мови (1924)/спекатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спекатися
Берлін: Українське слово, 1924

Спе́катися, каюся, єшся, гл. 1) — чого́. Избавиться, отвязаться, отдѣлаться. 2) — з ким. Связаться съ кѣмъ. Ото вона спекалася з ним, а то й роспекалася. Харьк. г.