Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спатися
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́тися, спи́ться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. Мет. 75. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає. Шевч.