Словарь української мови (1924)/спарувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спарувати
Берлін: Українське слово, 1924

Спарува́ти, ру́ю, єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. I. 191.