Словарь української мови (1924)/спалитися
◀ спалити | Словарь української мови С спалитися |
спаль ▶ |
|
Спали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. I. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.