Словарь української мови (1924)/сп'янчитися

by Борис Грінченко

◀ сп'янчити

Словарь української мови Борис Грінченко С сп'янчитися

сп'ясти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сп'янчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. I. 53.