Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соснина
Берлін: Українське слово, 1924

Сосни́на, ни, ж. 1) Сосновое дерево. Рубай, сину, ти соснину, а я буду гілля. Нп. 2) Сосновый лѣсъ. За містом соснина темна далека заступила шлях піскуватий. МВ. II. 14. Ум. Сосни́нка.