Словарь української мови (1924)/соромітниця
| ◀ соромітник | Словарь української мови С соромітниця |
сороміцький ▶ |
|
Соромі́тниця, ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру. Васильк. у.