Словарь української мови (1924)/соромітниця

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соромітниця
Берлін: Українське слово, 1924

Соромі́тниця, ці, ж. Безстыдница. За те ми не ймемо віри, шоб оце така, мовляв, соромітниця, всьогосвітня ледащиця та переставила свою натуру. Васильк. у.