Словарь української мови (1924)/сорокопуд
◀ сороколітній | Словарь української мови С сорокопуд |
сорокоуст ▶ |
|
Сорокопу́д, да, сорокопу́ст, ста, м. Пт. сорокопутъ. Вх. Пч. II. 12. Сорокопуда гріх бить, бо він за курями тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.