Словарь української мови (1924)/сороколатий

by Борис Грінченко

◀ сорококлинці

Словарь української мови Борис Грінченко С сороколатий

сороколітній ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сорокола́тий, а, е. Имѣющій 40 заплатъ, оборванный (шуточно). Ех, брате, брате сороколатий, а на мені сімсот і чотирі. Погов. Черк. у.