Словарь української мови (1924)/сопільник

< Словарь української мови (1924)

◀ сопіль

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сопільник

сопливий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сопі́льник, ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Єв. Мт. IX. 23.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сопільник&oldid=501746