Словарь української мови (1924)/сонний
| ◀ соннивиця | Словарь української мови С сонний |
сонниці ▶ |
|
Со́нний, а, е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
| ◀ соннивиця | Словарь української мови Борис Грінченко С сонний |
сонниці ▶ |
|
Словарь української мови — С
сонний
Борис Грінченко
1924
Со́нний, а, е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.