Словарь української мови (1924)/соник
◀ сонечко | Словарь української мови С соник |
сонливий ▶ |
|
Со́ник, ка, м. Ум. отъ сон.
◀ сонечко | Словарь української мови Борис Грінченко С соник |
сонливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
соник
Борис Грінченко
1924
Со́ник, ка, м. Ум. отъ сон.