Словарь української мови (1924)/солодко

by Борис Грінченко

◀ солодкість

Словарь української мови Борис Грінченко С солодко

солодкомовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Со́лодко, нар. 1) Сладко. 2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. Посл. Ум. Солоде́нько, селоде́сенько.