Словарь української мови
Борис Грінченко
С
солодко
Берлін: Українське слово, 1924

Со́лодко, нар. 1) Сладко. 2) Пріятно. Хто солодко живе, той гірко вмірає. Посл. Ум. Солоде́нько, селоде́сенько.