Словарь української мови (1924)/совітати
| ◀ совість | Словарь української мови С совітати |
совітатися ▶ |
|
Совіта́ти, та́ю, єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.
| ◀ совість | Словарь української мови Борис Грінченко С совітати |
совітатися ▶ |
|
Словарь української мови — С
совітати
Борис Грінченко
1924
Совіта́ти, та́ю, єш, гл. — кого́. Совѣтывать кому. Мене люде совітають піти до старшини та пожаліться. Волч. у.