Словарь української мови (1924)/совісний
| ◀ совище | Словарь української мови С совісний |
совість ▶ |
|
Со́вісний, а, е. Добровѣстный, совѣстливый.
| ◀ совище | Словарь української мови Борис Грінченко С совісний |
совість ▶ |
|
Словарь української мови — С
совісний
Борис Грінченко
1924
Со́вісний, а, е. Добровѣстный, совѣстливый.