Словарь української мови (1924)/соболь
◀ соболиця | Словарь української мови С соболь |
собольовий ▶ |
|
Со́боль, ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.