Словарь української мови (1924)/собачка
◀ собачиця | Словарь української мови С собачка |
собачник ▶ |
|
Соба́чка, ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. I. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. I. 120.