Словарь української мови (1924)/соб

by Борис Грінченко

◀ снядіти

Словарь української мови Борис Грінченко С соб

собака ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець; а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. I. 148.