Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снувати
Берлін: Українське слово, 1924

Снува́ти, ную́, є́ш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.