Словарь української мови (1924)/снувавник

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снувавник
Берлін: Українське слово, 1924

Снува́вник, ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходятъ нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. I. 150.