Словарь української мови (1924)/сноза

by Борис Грінченко

◀ снодійний

Словарь української мови Борис Грінченко С сноза

снозик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сно́за, зи, ж., преимущ. во мн. ч. сно́зи. 1) Въ ульѣ: тоненькія палочки для поддерживанія сотовъ. Подольск. г. 2) Часть плуга. Тепер моя головонька в тузі, що поламались всі снозоньки в плузі. Нп. 3) Поперечныя связи 4-хъ жердей, составляющихъ остовъ плетеной дымовой трубы. 4) Небольшой дубовый колышекъ, которымъ соединяются концы лопаток въ однобортномъ колесѣ водяной мельницы. Черн. у. Ум. Сні́зка.