Словарь української мови (1924)/сновидний
| ◀ сновидати | Словарь української мови С сновидний |
снодійний ▶ |
|
Снови́дний, а, е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.
| ◀ сновидати | Словарь української мови Борис Грінченко С сновидний |
снодійний ▶ |
|
Словарь української мови — С
сновидний
Борис Грінченко
1924
Снови́дний, а, е. Больной лунатизмомъ. Лохв. у.