Словарь української мови (1924)/сміюнець
◀ сміюн | Словарь української мови С сміюнець |
сміюха ▶ |
|
Сміюне́ць, нця́, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
◀ сміюн | Словарь української мови Борис Грінченко С сміюнець |
сміюха ▶ |
|
Словарь української мови — С
сміюнець
Борис Грінченко
1924
Сміюне́ць, нця́, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.