Словарь української мови (1924)/сміття

by Борис Грінченко

◀ сміттюга

Словарь української мови Борис Грінченко С сміття

сміть ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Смі́ття́, тя, с. 1) Соръ, мусоръ. Чи я в мужа не жона, чи не господиня? Сім день хати не мела, сміття не носила. Нп. 2) Бранное: дрянь. Камен. у. Що я за господиня? Я сміття проти моєї пані матки. Г. Барв. 426. Ум. Смі́ттячко. Чуб. V. 1112.