Словарь української мови (1924)/смітина
◀ сміти | Словарь української мови С смітина |
смітити ▶ |
|
Сміти́на, ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. Сміти́нка.
◀ сміти | Словарь української мови Борис Грінченко С смітина |
смітити ▶ |
|
Словарь української мови — С
смітина
Борис Грінченко
1924
Сміти́на, ни, ж. Соринка. (Вони) смітини послідньої не стоять. Мир. ХРВ. 266. Ум. Сміти́нка.