Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смух
Берлін: Українське слово, 1924

Смух, ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. Сму́шок. Вас. 198.