Словарь української мови (1924)/смуток

by Борис Грінченко

◀ смутно

Словарь української мови Борис Грінченко С смуток

смутувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сму́ток, тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. Сму́ток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. У йо́го до сму́тку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. I. 233.