Словарь української мови (1924)/смутний
◀ смутливий | Словарь української мови С смутний |
смутність ▶ |
|
Смутни́й, а́, е́. Грустный, печальный, унылый. Хазяїн смутний, все здихає. ЗОЮР. I. 73. В погоду й смутний веселим буває. Ном. № 602. Ум. Смутне́нький, смутне́сенький. Чуб. V. 27. МВ. II. 83.