Словарь української мови (1924)/смуткувати
| ◀ смутість | Словарь української мови С смуткувати |
смутливий ▶ |
|
Смуткува́ти, ку́ю, єш, гл. Грустить. МВ. II. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. I. 32.
| ◀ смутість | Словарь української мови Борис Грінченко С смуткувати |
смутливий ▶ |
|
Словарь української мови — С
смуткувати
Борис Грінченко
1924
Смуткува́ти, ку́ю, єш, гл. Грустить. МВ. II. 10. Смуткувала Марина осінь, смуткувала й зіму. Левиц. I. 32.