Словарь української мови (1924)/смуга

by Борис Грінченко

◀ смрід

Словарь української мови Борис Грінченко С смуга

смуганастий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сму́га, ги, ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. Ум. Сму́жка, сму́жечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.