Словарь української мови (1924)/смоляний
◀ смольний | Словарь української мови С смоляний |
смоляник ▶ |
|
Смоляни́й, а́, е́. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.