Словарь української мови (1924)/смертельний
◀ смерком | Словарь української мови С смертельний |
смертенний ▶ |
|
Смерте́льний, а, е. 1) Смертельный, смертоносный. Смертельний меч того минає. АД. I. 187. Помалу, братці! Не вразьте моїх смертельних ран. Мет. 2) Смертный. Од гріхів смертельних душу одкупляє. АД. I. 188. Лежить на смертельній постелі. НВолын. у.