Словарь української мови (1924)/смарувати
◀ смаровний | Словарь української мови С смарувати |
смачен ▶ |
|
Смарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) = Шмарувати. Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ном. № 1271. 2) Мазать глиной, накладывать слой глины. Тік смарувати. Kolb. I. 59.