Словарь української мови (1924)/смакувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
смакувати
Берлін: Українське слово, 1924

Смакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) — в чому́. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому́. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143).