Словарь української мови (1924)/смакувати
◀ смакота | Словарь української мови С смакувати |
смалений ▶ |
|
Смакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) — в чому́. Находить вкусъ, пріятность. В тім пани бракують, в чім убогії смакують. Ном. № 1227. 2) — кому́. Безл. Нравиться, быть по вкусу. Поважна розмова їй смакує. МВ. (КС. 1902. X. 143).