Словарь української мови (1924)/смак
| ◀ смажно | Словарь української мови С смак |
смаковитий ▶ |
|
Смак, ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. У сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. I. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. I. 36. До смаку́, не до смаку́. По вкусу, не но вкусу. Живе́ш, живе́ш і смаку́ не чу́єш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.