Словарь української мови (1924)/слухач
◀ слухатися | Словарь української мови С слухач |
слухащий ▶ |
|
Слуха́ч, ча́, м. Слушатель. Ком. Р. II. 68. Г. Барв. 304. Щог. Сл. 94. Воздвиженський не вважав на увагу, чи неввагу своїх слухачів. Левиц. Пов. 52.