Словарь української мови (1924)/слухання
◀ слухало | Словарь української мови С слухання |
слухати ▶ |
|
Слу́хання, ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
◀ слухало | Словарь української мови Борис Грінченко С слухання |
слухати ▶ |
|
Словарь української мови — С
слухання
Борис Грінченко
1924
Слу́хання, ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.