Словарь української мови (1924)/служба

by Борис Грінченко

◀ служащий

Словарь української мови Борис Грінченко С служба

службовий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Слу́жба, би, ж. 1) Служба, служеніе по найму. Ой хто в службі не буває, той горя не знає. Полт. г. 2) — бо́жа. Служеніе, обѣдня, богослуженіе. 3) Собир. Прислуга. Збірає (Потоцький) усю свою службу. Рудч. Ск. II. 207. Ум. Слу́жбонька, слу́жбочка.