Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слишка
Берлін: Українське слово, 1924

Сли́шка, ки, ж. 1) Слухъ, вѣсть. У нас така пройшла слишка, що вона вмерла. Верхнедн. у. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 39.