Словарь української мови (1924)/слинити

by Борис Грінченко

◀ слина

Словарь української мови Борис Грінченко С слинити

слинівка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сли́нити, ню, ниш, гл. 1) Слюнить. Пряжу слиню. Грин. I. 86. 2) Переносно: плакать. Іди утрись і більш не слинь. Котл. Ен. III. 13. Чи ж не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара боба, — тільки що храбрився, а теперечки й слиниш. Стор. I. 213.