Словарь української мови
Борис Грінченко
С
слизота
Берлін: Українське слово, 1924

Слизо́та́, ти, ж. 1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Волч. у. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти. 2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка). Мир. ХРВ. 48.